2026/10/27
Як українські реакційні групи шкодять ЛГБТІК+ людям?
Звідки беруться фейки про ЛГБТІК+ людей в Україні? Хто їх поширює? І як вони впливають на безпеку, ментальне здоров’я та повсякденне життя спільноти?
Щоб знайти відповіді, ми провели дослідження. Розповідаємо, як воно проходило і що нам вдалося з’ясувати.
Робота тривала з липня до вересня 2026 року й поєднала кілька методів:
Для контент-аналізу відбирали відкриті сторінки консервативних, крайньоправих і трансексклюзивних радикально-феміністських ініціатив та інфлюенсерів з аудиторією від 1 000 підписників. Дослідження охопило повідомлення, опубліковані від початку повномасштабного вторгнення.
росія системно використовує гомофобію, трансфобію та антигендерні наративи як частину своєї внутрішньої і зовнішньої політики. Водночас дослідження показало: шкідливі твердження про ЛГБТІК+ людей свідомо поширюють і українські реакційні групи.
Ці групи мають різні погляди й цілі, але їхні наративи часто перетинаються. Консервативні діячі переважно апелюють до «традиційних» і християнських цінностей. Крайньоправі намагаються дискредитувати ЛГБТІК+ військових і військовослужбовиць. Трансексклюзивні радикальні феміністські групи зосереджуються на трансгендерних людях.
Дезінформація тут не є випадковою помилкою чи наслідком необізнаності. Вона створюється і поширюється свідомо, щоб викликати страх, сформувати образ «загрози» та обґрунтувати обмеження прав певної групи.
Під час контент-аналізу дослідниця виокремила десять основних наративів. Серед них твердження, що:
Найпоширенішим конкретним прийомом стала асоціація ЛГБТІК+ спільноти з росією. Під час війни звинувачення у проросійськості використовується як найпростіший спосіб дискредитувати опонентів.
Також поширені спроби протиставити ЛГБТІК+ людей «традиційній родині», українській ідентичності, війську та пам’яті загиблих. При цьому реальна участь ЛГБТІК+ людей у захисті України замовчується або заперечується.
126 із 142 людей, які відповіли на це запитання, зазначили, що бачать дезінформаційні твердження у загальному інформаційному просторі в інтернеті.
Рідше такі наративи звучать безпосередньо в родині, на роботі, під час навчання або на контракціях проти ЛГБТІК+ подій. Проте саме онлайн-середовище допомагає їм швидко поширюватися, створювати враження масової підтримки та впливати на поведінку людей у реальному житті.
Особливо часто учасниці й учасники опитування стикалися з твердженням, що ЛГБТІК+ люди не відповідають «традиційним цінностям», а також із трансфобними наративами.
Дезінформація не залишається лише дописами й коментарями в соціальних мережах.
Серед опитаних:
Учасниці й учасники інтерв’ю розповідали про погрози, фізичні напади, страх перед контрдемонстраціями, відмови у проведенні заходів та необхідність приховувати свою сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність.
Постійний потік ворожих повідомлень деморалізує людей і змушує їх залишатися закритими навіть там, де вони могли б бути видимими. Це послаблює не лише окремих людей, а й спільноту загалом: зменшує її представленість у суспільстві та ускладнює адвокацію рівних прав.
Учасниці й учасники опитування назвали пріоритетні способи протидії дезінформації:
Вуличні акції як інструмент протидії підтримала значно менша кількість опитаних - 31 людина.
Одного лише спростування фейків недостатньо. Гучна неправдива теза часто запам’ятовується краще, ніж подальше пояснення, чому вона не відповідає дійсності.
Тому дослідження рекомендує діяти на випередження: пояснювати типові маніпуляції до того, як люди з ними зіткнуться, просувати коректні наративи та показувати ЛГБТІК+ людей у звичайному житті. Наприклад, розповідати історію військового і природно згадувати, що він гей, а не будувати всю комунікацію навколо спростування чергового фейку.
Важливо звертатися не лише до вже дружньої аудиторії. Найбільше шансів вплинути на людей, які не мають сформованої позиції, вагаються або просто недостатньо обізнані. Для цього потрібні співпраця з медіа, інфлюенсерами, місцевими ініціативами, бізнесами, правозахисними організаціями та дружніми релігійними спільнотами.
Серед інших рекомендацій:
Гомофобні й трансфобні наративи розділяють українське суспільство в час, коли воно особливо потребує солідарності. Вони роблять частину громадян і громадянок менш захищеними, змушують людей приховувати себе та створюють підґрунтя для дискримінації й насильства.
Дезінформація про ЛГБТІК+ людей стосується не лише спільноти. Вона впливає на ставлення людей, поширює стереотипи та може призводити до дискримінації й насильства. Тому важливо не залишати такі твердження без уваги та системно їм протидіяти.
Дослідження підготувала Ганна Гриценко на замовлення ГО «ХЖО Сфера» за підтримки Equal Rights and Independent Media.Цю публікацію було підготовлено ГО «ХЖО Сфера» за фінансової підтримки Європейського Союзу та Французького агентства розвитку. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «ХЖО Сфера» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу та Французького агентства розвитку.
